тел. (06272) 4-05-76, +38 (066)-633-87-19 вул. Торецька 142, м. Костянтинівка, Донецька область
e-mail: kvpu113@ukr.net
07:00 - 15:00

Наша діяльність

 

Правове та превентивне виховання

start

Превентивне виховання передбачає реалізацію заходів, спрямованих на попередження злочинів і злочинності, вдосконалення способу життя здобувачів освіти без порушень норм моралі; розвиток умов, що сприяють збереженню здоров’я та життя дітей, виявлення негативних змін у поведінці здобувачів освіти, вивчення причин і умов, що сприяють скоєнню злочину, попередження їх подальшого розвитку; організацію змістовного дозвілля, поліпшення роботи з підлітками з девіантною поведінкою, надання їм допомоги в самовихованні.

Метою є формування правової свідомості на основі тих правових знань, уявлень, переконань, що склалися в нашому суспільстві, почуттів, що регулюють поведінку: почуття законності обраної мети, правомірності шляхів її реалізації, справедливості, активної протидії порушникам законів країни і підвищення правової культури всіх учасників навчально-виховного процесу; формування здорового способу життя, попередження асоціальних проявів серед здобувачів освіти, профілактика вживання наркогенних речовин.

Рекомендації щодо поліпшення взаємин з важкими підлітками

  •       1. Адекватність вимог (їх відповідальність) можливостям учня – надання йому права самому визначати свої головні інтереси в житті. Нав’язування педагогам і батькам учня власних високих стандартів, чужих йому інтересів викликає, як правило, в нього почуття невпевненості, неповноцінності, інколи і агресію.
  •       2. Забезпечення підліткові емоційного комфорту. Небажано, щоб учень сприймав учителя, як налаштованого поти нього, тому потрібно сприймати «важких» учнів такими, якими вони є, спокійно, а не спалахувати на кожне їхнє негативне висловлювання або вчинок.
  •       3. Посилення контролю. Його особливо потребують імпульсивні, нестримані діти. Рекомендується за провини не стільки карати їх, скільки викликати в них почуття каяття за вчинене. Використовувати такі засоби виховного впливу, як стимуляція зразкової поведінки, демонстрація образи, відмові від схвалення.
  •       4. Схвалення активності. Гіперактивних та неорганізованих дітей рекомендується завантажити корисною й цікавою діяльністю, не залишаючи багато часу для байдикування. Інакше вони використовуватимуть його для небажаних дій.
  •       5. Надання самостійності в такій індивідуальній формі, щоб у підлітка розвинулося почуття причетності, розуміння значущості власного місця в житті та своєї соціальної ролі і, зрештою, щоб підліток прийшов до зміни моральних цінностей, підвищення рівня відповідальності та впевненості у собі.
  •       6. Уникати навішування ярликів. Досвід доводить, що перегляд учителем своїх суджень про «важких учнів», швидка позитивна реакція та схвалення їхніх зусиль у подоланні своїх недоліків у навчанні й спілкуванні мають великий виховний ефект.
  •       7. Використання схвалення та заохочення. «Важких учнів» хвалять за поліпшення навчальної діяльності (а не тільки за здібності), за підвищення рівня вихованості, а також за зусилля у творчій діяльності.
  •       8. Визнання педагогом власних помилок і вибачення.
  •       9. Застосування покарання в необхідних випадках.

Основні завдання для батьків

  •       1. Дотримуватися загальноприйнятих норм поведінки, чіткого режиму (розподіл часу для праці, навчання, дозвілля, відпочинку); практикувати визначення кожному членові сім’ї його обов’язків, контролювати їх виконання, спільно з дітьми аналізувати стан життя родини, її перспективи, внутрішньо-сімейні плани.
  •       2. Постійно тримати в полі зору учнівське життя дитини, цікавитися її успіхами, проблемами, труднощами, інтересами, запитами, прагненнями та способами їх задоволення.
  •       3. Знати товаришів своєї дитини, зони її неформального спілкування, сповідуванні нею ідеали, пріоритетні життєві орієнтири.
  •       4. Виховувати в дітей відповідальне, ціннісне ставлення до свого здоров’я, культивувати розуміння обов’язку, допомагати в майбутньому своїм пристарілим батькам і родичам, дітям, усім нужденним людям утримувати свою сім’ю.
  •       5. Компетентно і педагогічно грамотно (без повчань, моралізування, докучливості, залякування, з урахуванням вікових характеристик) обговорювати з дітьми проблеми асоціального змісту життя окремих людей (наркомани, токсикомани, алкоголіки). Намагатись, аби перша інформація про наркотичне лихо та сумнівний кайф надійшла до дітей саме від батьків, родини, а не від компанії, з вулиці тощо.
  •       6. Обмежувати доступ дітей до інформації, що популяризує наркоманію, зваблює їх насолодою від уживання наркотичних і токсичних речовин.
  •       7. Розвивати й заохочувати самостійність у дітей, уміння відстоювати свою позицію, власні переконання; навчати протистояти агітації прихильників сучасного способу життя, «прикрашеного» наркотичними й токсичними речовинами, алкоголем тощо.
  •       8. Підтримувати постійний зв’язок за школою, іншими виховними структурами суспільства, допомагати їм у пропаганді й утвердженні здорового способу життя підростаючого покоління.
  •       9. Знати й уміти пояснити основні прикмети чи зовнішні ознаки вживання дітьми наркотиків, токсичних речовин, алкоголю тощо (зміни фізичного стану, поведінки, активності тощо).
  •       10. Бути готовим до консультацій з педагогами, психологами, медиками, до відвертої та спокійної розмови з дитиною, до прийняття певних дисциплінарних рішень щодо обмеження непродуктивного часу життя дитини й контактування її з підозрілими товаришами.

 

Відповідальність

start
 

Формування відповідальності особистості дитини чи молодої людини

Формування відповідальності дитини чи молодої людини є одним із важливих у виховній роботі як у сім’ї, так і в ПТНЗ. Адже з відповідальними дітьми та учнями легко як співіснувати, так і працювати

За невиконання обов’язків відповідальна людина відчуває сором та провину. У неї добре розвинута совість – це внутрішній критерій оцінки власних вчинків. Совість співвідносить реальну чи майбутню поведінку людини з її моральним ідеалом, тому є механізмом моральної самооцінки й регуляції поведінки. Моральна відповідальність людини – це відповідальність за вибір форми поведінки, тобто відповідність цієї поведінки моральним цінностям суспільства, які особистість сприймає як власні цінності. Людина має зважати на вимоги суспільства й відповідати за наслідки своїх дій та вчинків. Своєрідність моральної відповідальності полягає в тому, що критерієм зовнішнього контролю є громадська думка, а внутрішнього – совість.

Види відповідальності:

      Кримінальна відповідальність – різновид ретроспективної юридичної відповідальності, що полягає у застосуванні міри кримінального покарання до фізичних осіб, винних у скоєнні злочину.

      Адміністративна відповідальність, під якою розуміють покладення на порушників загальнообов’язкових правил, що діють в управлінні та в інших сферах, адміністративних стягнень, які передбачають для цих осіб обтяжливі наслідки майнового чи морального характеру.

      Цивільно-правова відповідальність. Це відповідальність фізичної чи юридичної особи за порушення договірних зобов’язань, за заподіяння позадоговірної майнової шкоди, а також за порушення особистих майнових прав. Завданням цивільно-правової відповідальності є захист прав власника.

      Невідворотність відповідальності як один із принципів законності держави ще не означає, що особа за кожне правопорушення має обов’язково нести юридичну відповідальність, відбути повністю покарання, чи на неї повинно бути накладене стягнення.

Відповідальність дітей та молоді згідно із законодавством про освіту

Відповідальність дітей та молоді за Законом «Про освіту».

Особи відповідного віку, які навчаються у закладах освіти, мають статус вихованців, учнів, студентів, слухачів, стажистів тощо. Згідно зі ст. 52 Закону України «Про освіту», обов’язками вихованців, учнів, студентів, слухачів, стажистів є:

  •       - додержання законодавства, моральних, етичних норм;
  •       - систематичне та глибоке оволодіння знаннями, практичними навичками, професійною майстерністю, підвищення загального культурного рівня;
  •       - додержання статуту, правил внутрішнього розпорядку навчального закладу.

 Інші обов’язки осіб, що навчаються, встановлюються законодавством, положеннями про навчальні заклади та їхніми статутами. 

 

Відповідальність молоді за законом «Про професійно-технічну освіту».

За визначенням зі ст. 36 Закону України «Про професійно-технічну освіту», учень ПТНЗ є суб’єктом професійно-технічної освіти, це випускник основної або старшої загальноосвітньої школи, зарахований до ПТНЗ на навчання за програмами професійно-технічної освіти.

Права учня ПТНЗ, окрім прав, передбачених Законом України «Про освіту», регламентуються ст. 37 Закону «Про професійно-технічну освіту», до яких відносяться:

  •       - належні умови навчання за обраною професією;
  •       - матеріальне забезпечення в період навчання на умовах і в порядку, встановлених Кабінетом Міністрів України;
  •       - навчання професії за індивідуальною програмою;
  •       - безоплатне користування навчально-виробничою, культурно-спортивною, побутовою, оздоровчою базами навчального закладу;
  •       - матеріальна допомога;
  •       - оплату праці під час виробничого навчання й практики згідно із законодавством;
  •       - безоплатне медичне обслуговування, коли користування засобами лікування, профілактики захворювань та зміцнення здоров’я;
  •       - щотижневий відпочинок і канікули протягом навчального року та після його закінчення;
  •       - безоплатне оволодіння іншою професією у разі хвороби, яка не дозволяє продовжити навчання за обраною професією;
  •       - пільговий проїзд у транспорті в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Обов’язки й відповідальність учня ПТНЗ (ст.39 Закону України «Про професійно-технічну освіту»)

Учні ПТНЗ, окрім обов’язків, передбачених Законом України «Про освіту», зобов’язані:

  •       - виконувати вимоги навчальних програм і системи контролю знань, умінь і навичок;
  •       - відвідувати заняття, у тому числі й за індивідуальним графіком;
  •       - виконувати під час проходження виробничої практики вимоги нормативно-правових актів, які регулюють роботу працівників відповідних підприємств, установ, організацій;
  •       - дотримуватися правил охорони праці та техніки безпеки під час практичного навчання й виробничої практики;
  •       - бережно ставитись до обладнання, засобів навчання та інвентарю, що використовуються в навчально-виробничому й навчально-виховному процесі.

 

Збитки, навмисно заподіяні учнями, слухачами навчальному закладу, підприємству, установі, організації, відшкодовуються ними особисто або за рахунок їхніх батьків (опікунів) відповідно до законодавства. За невиконання обов’язків і систематичне порушення статуту ПТНЗ, правил внутрішнього розпорядку ПТНЗ, незадовільну успішність до учня, слухача застосовуються такі санкції (заходи впливу), як: попередження, догана, відрахування з навчального закладу.

Top
We use cookies to improve our website. By continuing to use this website, you are giving consent to cookies being used. More details…